2-3Ш Матеріалознавство

Тема уроку: Лабораторно-практична робота. Характеристика властивостей шовкових та вовняних тканин для виготовлення платтяно-блузочних виробів
Навчальні посібники - https://subject.com.ua/technology/clothing/122.html
https://subject.com.ua/technology/clothing/120.html
Домашнє завдання - Вивчити теоретичні відомості, оформити ЛПР.
Додаток №1
_________________________________________________________________________________________________________
Тема уроку: Асортимент, класифікація, характеристика та властивості матеріалів для виконання ремонту окремих деталей виробів.
Навчальні посібники - https://otherreferats.allbest.ru/manufacture/00605737_0.html
Домашнє завдання - в додатку №2
Додаток 2
_________________________________________________________________________________________________________________________
Тема уроку: Лабораторно-практична робота: Підбір матеріалів відповідно тканинам виробу та їх властивостям для виконання ремонту окремих деталей виробів.
Навчальні посібники - https://otherreferats.allbest.ru/manufacture/00605737_0.html
Домашнє завдання -Вивчити теоретичні відомості, оформити ЛПР
Додаток 3

Викладач: Швидка Олена Василівна
______________________________________________________________________________________________________________
Додаток 1.
Лабораторно- практична робота
Тема: Характеристика властивостей шовкових та вовняних тканин для виготовлення платтяно-блузочних виробів.
Послідовність виконання роботи:
1. Вивчити теоретичні відомості.
2. Підібрати зразки тканин, ознайомитися з особливостями зовнішнього вигляду лицьового та виворітного боків, їхньою будовою, обробкою, властивостями, призначенням.
3.підібрати шість зразків шовкових та вовняних тканин. Визначити їх волокнистий вміст, переплетення, вид обробки, властивості, призначення.
4. Досліджувані зразки з характеристикою занести в таблицю.
№ назва волокнистий перепле- обробка власти- призна- зразок
тканин вміст теннявостічення тканини
п/п
Теоретичні відомості
Тканини для суконь виробляють різними видами переплетень. За характером забарвлення їх випускають відбіленими, гладкофарбованими, надрукованими, строкатими, меланжевими, мулінованими та меланжево-строкатими. Тканини для суконь та блуз дуже різноманітні за видами оздоблень. їх випускають гладкими (гладдєвими), ворсовими (з розрізним або начісним ворсом), гофрированими, тисненими, травленими, флокірованими, з різноманітними за технікою виконання друкарськими малюнками, зі спеціальними оздобленнями, які покращують експлуатаційні якості тканин. За призначенням платтєві тканини поділяються на тканини для нарядних, повсякденних та домашніх суконь; жіночих та для дівчаток. Вимоги до тканин визначаються їх призначенням.
Тканини для нарядних суконь повинні відповідати основній функції - мати красивий зовнішній вид, відповідати за колористичним оформленням, фактурою, оздобленням сучасному напрямку моди та стилю. Вимоги з гігієнічності, зносостійкості та вартості для таких тканин не дуже суворі.
Тканини для повсякденних та домашніх суконь, поряд з красивим зовнішнім видом, повинні мати добрі показники гігієнічних властивостей, високу зносостійкість, раціональну вартість.
Тканини з ниток натурального шовку
Крепова підгрупа включає класичні крепові тканини: креп-шифони, креп-жоржети, крепдешини та креп-сатини, а також тканини нового асортименту.
Креп-шифон - це найбільш тонка, легка, прозора крепова тканина полотняного переплетення з шовкового крепу в основі та в утоку лінійної щільності 2,3 текс х 2, відносна щільність ниток в основі і в утоку - близько 30%, поверхнева щільність тканини 35 г/м2, ширина 90 см. Випускають шифонигладкофарбованими або надрукованими, використовують для пошиття суконь, блуз та для оздоблення.
Креп-жоржет - тонка напівпрозора крепова тканина полотняного переплетення з крепу шовку-сирця в основі і в утоку лінійної щільності 2,3 текс х 4, відносна щільність ниток 56% по основі і 30% по утоку, поверхнева щільність тканини 67 г/м2, ширина 95 см. Випускають креп-жоржети гладкофарбованими або надрукованими. Вони характеризуються підвищеною жорсткістю, пружністю, обсипанням. Мають таке ж призначення, як і шифони.
Крепдешин - це напівкрепова тканина полотняного переплетення, яка виробляється з ниток шовку-сирця лінійної щільності 2,3 текс в основі та крепових ниток шовку-сирця лінійної щільності: 2,3 текс х 4; або 2,3 текс х 5; або 2,3 текс х 3 - в утоку.
Відносна щільність ниток по основі 53%, по утоку - 40%, поверхнева щільність - 55-67 г/м2, ширина - 90 см. Чергування в утоку ниток крепу правого та лівого скручування надає тканині характерний дрібнозернистий креповий ефект при звичайному полотняному переплетенні. Крепдешини характеризуються помірним мерехтливим блиском, високою пружністю.
Креп-сатин - напівкрепова тканина атласного переплетення з ниток шовку-сирця (2,3 текс х 3) в основі та крепу з шовку-сирця (2,3 текс х 5) - в утоку, відносна щільність ниток по основі - 69%, по утоку - 8%, поверхнева щільність - 97 г/м2, ширина - 90 см. Завдяки підвищеній щільності по основі та атласному переплетенню лицева сторона тканини гладка та блискуча, а зворотна, яка створена креповими нитками, - матова, має зернисту поверхню. Випускають креп-сатини переважно гладкофарбованими, використовують для виготовлення суконь, костюмів, блуз.
Нові тканини випускаються з ефектами стиснення, буфів, рельєфного друкування, з атласними смужками або візерунками на креповій поверхні.
Гладдєва підгрупа включає тканини з рівною гладкою поверхнею, які виробляють з ниток шовку-сирця, слабоскручених шовкових ниток та пряжі: фуляр, туаль, полотна. Використовують їх для виготовлення блуз.
Фуляр та туаль - це відбілені або гладкофарбовані легкі тонкі тканини полотняного переплетення з ниток шовку-сирця в основі та ниток шовку-утоку в уточній системі. Фуляр більш легкий та тонкий, ніж туаль.
Полотно - щільна непрозора тканина з шовкової пряжі, яка може випускатися суворою, відбіленою, гладкофарбованою та надрукованою. Зовні вона нагадує штапельні полотна, але більш тонка, легка, менш зминається.
Жакардова підгрупа включає щільні декоративні тканини - штофи, які традиційно випускаються з великими квітковими або орнаментальними малюнками, та жакардові крепдешини з різноманітними складними ткацькими візерунками на креповій поверхні, які випускаються переважно гладкофарбованими та відбіленими.
Ворсова підгрупа включає оксамити - гладкофарбовані тканини осново-ворсового переплетення з пряденого шовку (71,4 текс X 2) в основі, в утку і для утворення ворсової поверхні з розрізним ворсом висотою до 1,5 мм. Поверхнева щільність - 63-190 г/м2, ширина - 90 см. Використовують для нарядних суконь.
Група тканин з ниток натурального шовку з іншими волокнами включає крепові, гладцєві, ворсові та жакардові тканини з шовкових ниток та пряжі в сполученні з хімічними комплексними нитками, з текстурованими, комбінованими та металевими нитками, з бавовняною та змішаною пряжею. За структурою вони аналогічні чистошовковим тканинам.
Тканини ворсової підгрупи представлені оксамитами, велюр-оксамитом, плюшем.
Оксамити можуть мати ворс з натурального шовку та ґрунт з бавовняної пряжі, або ворс з хімічних волокон та ґрунт з натурального шовкового крепу.
Велюр-оксамит витравний - це натуральний креп-жоржет з однокольоровими ворсовими малюнками, які створюються травленням частки віскозного ворсу за заданим малюнком.
Плюш виробляють з ворсом висотою 2,2 мм з натурального шовку або хімічних волокон.
Вовняні тканини для суконь
Вовняні тканини для суконь за структурою пряжі поділяються на камвольні та тонкосуконні.
Камвольні тканини виробляють з однониткової пряжі лінійної щільності 15-31 текс або скрученої пряжі лінійної щільності 15 текс х 2-31 текс х 2; простими, дрібно- та великовізерунковими переплетеннями; різними за колористичним оформленням але частіше гладкофарбованими, строкатими та меланжевими, деякі види - надрукованими; щільністю 50-80%, поверхневою щільністю 150-250 г/м2; шириною 142 та 152 см.
Чистововняні тканини - це пружні, еластичні тканини: класичні платтєвікрепи (тканини крепових переплетень з пряжі підвищеного кручення) з матовою дрібнозернистою поверхнею; жакардові гладкофарбовані тканини зі складними ткацькими візерунками геометричного, рослинного та орнаментального характеру; тканини комбінованих переплетень з рельєфними ткацькими візерунками; м'які саржі з надрукованими малюнками або гладкофарбовані. Новий асортимент включає мало-щільні тканини дрібновізерунчастих переплетень з металевими та металізованими нитками, тканини з використанням армованої пряжі з сердечником - металізованою ниткою.
Напіввовняні тканини переважають в асортименті платтєвих вовняних тканин. їх виробляють зі змішанововняної пряжі, яка може містить 20-58% лавсану, 22-78% віскози, 30-50% нітрону, а також з трьохкомпонентної змішаної пряжі: Шрс+Віс+Лс; Шрс+Віс+Нітр. Тканини з нітроном - м'які, еластичні, за зовнішнім видом та властивостями нагадують чистововняні.
Напіввовняні тканини дуже різноманітні за структурою, забарвленням, оздобленням. Для виготовлення тканин використовують комплексні хімічні нитки, профільовані та металеві нитки, фасонну пряжу. Класичні тканини - кашеміри та шотландки.
Кашеміри - гладкофарбованірівнощільні тканини саржевого переплетення з вовняно-лавсанової пряжі, які використовують для виготовлення шкільної форми.
Шотландки - це строкаті тканини в клітинку саржевого або полотняного переплетеннь, використовують для шкільної форми, повсякденних суконь та спідниць.
Тонкосуконні тканини виробляють переважно напіввовняними (змішаними) з апаратної пряжі низької лінійної щільності. Тканини більш товсті, важкі та пушисті, ніж камвольні мають начісний ворс на поверхні.
Чистововняні тканини представлені гладкофарбованими або меланжевими м'якими тканинами типу фланелей.
Напіввовняні тканини містять 26-86% вовни, вони різноманітні за структурою та забарвленням. Іх виробляють простими, дрібно- та великовізерунковими переплетеннями. Асортимент включає меланжеві тканини з ефектом сивого волосся, грубі рогожки, довговорсові тканини, тканини з добавленням кролячого або козячого пуху, м'які гладкофарбовані фланелі.
Вовняні тканини для суконь рекомендується піддавати хімічній чистці. При ВТО тканин необхідно враховувати наявність в них хімічних волокон. При сильному зволоженні та температурі 140°С на тканинах з лавсаном (які не пройшли термофіксацію) можливе виникнення жорстких плям, які не усуваються.
• Шерстяні і напівшерстяні матеріали використовуються при пошитті демісезонних і зимових моделей одягу. Вони добре драпіруються, ідеально приймають обриси фігури, але при цьому легко сідають при пранні. З такої сировини виходять якісні офісні та костюмні моделі.
• Шовкові матерії представлені широким асортиментом моделей. При пошитті жіночого одягу найчастіше використовується крепдешин. Він володіє відмінними теплорегулювальними властивостями, охолоджує тіло в літню спеку і зігріває в холод.

Вироби з натуральних тканин володіють багатьма унікальними властивостями (повітропроникність, теплопровідність, гігроскопічність), але найчастіше вони дуже сильно мнуться, тому в деяких випадках практичніше використовувати сумішеві, синтетичні (еластан, лайкра, поліестер) або штучні (віскоза)
Яку вибрати тканину для плаття
Перед тим як зробити остаточний вибір тканини для плаття слід оцінити всі їх властивості на відповідність тих умовах, в яких вироби будуть експлуатуватися.
• Високі гігієнічні вимоги пред’являються до матеріалів, вироби з яких призначені для повсякденної шкарпетки, в тому числі і в офісах і в домашніх умовах. З яких тканин шиють такі сукні? Оскільки такий одяг потрібно носити по 8 годин поспіль, то головні вимоги, які до неї висуваються, це повітропроникність і гігроскопічність. Ткана матерія повинна добре вбирати вологу і виводити її назовні і одночасно дозволяти шкірі дихати.
• Час року теж має значення. Речі для літа і для зими відрізняються кардинально, причому не тільки фасоном, але і складом полотна для пошиття. Які тканини підходять для теплої сукні? Для холодного часу року ідеально підійде натуральна шерсть, теплий трикотаж або бюджетна віскоза. Ці матеріали володіють хорошими теплозахисними властивостями, тому в такому одязі можна не боятися навіть сильного морозу.
• Для вечірніх нарядів, які зазвичай надягають не більше ніж на 4 години, гігієнічні вимоги відходять на другий план. Тут більш важливо правильно підібрати фасон виробу, приділити увагу зовнішньому вигляду і драпіровці вироби. Найкращі тканини для вечірнього плаття – це атлас, шовк, парча, тафта, оксамит, мереживо.
Перш ніж остаточно визначитися, яку тканину краще вибрати для сукні, важливо виважено оцінити всі «за» і «проти». Не варто забувати і про те, як часто доведеться прати виріб і як складно за ним доглядати. Всі ці критерії дозволять зробити правильний вибір на користь тієї чи іншої матерії. В розділі “Тканини для одягу” ще більше інформації про матеріали для вашого гардеробу.
Тканина для літніх та вечірніх суконь
Коли при відновленні літнього гардеробу виникає питання про те, яку вибрати тканину для літнього сукні, відповідь заздалегідь відомий. Найкращим матеріалом для літнього вбрання може бути тільки натуральна ткана матерія. Лідерами в цьому асортименті є натуральний шовк, льон, бавовна і крепдешин. Це матеріали, які володіють «дихаючими» властивостями, вони легкі, приємно стосуються тіла і до того ж виглядають ніжно і витончено. А ось штучний шовк, поліестер та інші синтетичні матерії на його основі краще обходити стороною.
При виборі вечірнього вбрання варто звернути увагу на комбіноване сукню з різних тканин. Вони можуть відрізнятися по фактурі і щільності, але при цьому візуально поєднуватися один з одним. Більшість матерій добре поєднуються з ажуром та мереживом (про них можете знайти в розділі “Переплетення”, дайвінг легко комбінується з сатином і т. д. Сукню з різних тканин може відрізнятися не тільки за структурою матерії, але і за кольором. Грамотно підібране поєднання кольорів допоможе підкреслити достоїнства фігури і приховати її недоліки.
Нещодавно з’явився матеріал креп-дайвінг, і він теж підходить для суконь, читайте про нього в іншій нашій статті.
Цікаво: Фаворитом вечірніх нарядів вже довгий час є мереживо. Цей матеріал підкреслює достоїнства фігури, а образ в цілому робить більш жіночним і романтичним.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Додаток 2
Для виготовлення одягу використовуються текстильні, шкіряні і плівкові матеріали. Текстильні матеріали в залежності від способу виробництва бувають трьох видів: тканини, трикотаж і неткані матеріали
При виготовленні одягу найбільш часто застосовують ткані матеріали, характерною особливістю яких є наявність двох переплетених взаємно перпендикулярних систем ниток - поздовжніх (основних) і поперечних. Особливості способу переплетення ниток визначають вид тканини: полотняна, саржева, атласна і сатинова. Характер переплетення ниток має істотне значення при утворенні механічних ушкоджень одягу. Так, полотняні тканини легко рвуться вздовж основи, в той час як деякі саржеві тканини (наприклад, фланель) - поперек основи. Розрив атласних тканин відбувається однаково часто як по основі, так і поперек неї.
Шкіряні матеріали виробляють з шкур різних тварин (великої рогатої худоби, коней, моржів, свиней, кіз і т. д.). У процесі вироблення шкіра ущільняється, стає більш гладкою і набуває однорідності. Пошкодження шкіряних виробів прослідковується набагато рідше. Такі випадки стосуються перш за все зміни зовнішнього стану речей через кілька років користування, появу тріщин або потертостей
Пошкодженням одягу вважається порушення його цілісності в результаті дії механічних, термічних і хімічних чинників.
У всіх випадках ремонт повинен виконуватися найбільш продуктивними методами з використанням спеціальних машин, клейових методів кріплення і клейових підкладкових деталей.
Вибір способу ремонту усіх видів текстильних виробів залежить від міри зношення виробу, виду дефекту і способів його ліквідації.
Оновлюють одяг в більшості випадків із застосуванням обробних матеріалів, оскільки можливості перекроювання деталей виробу обмежені різницею прокроїв, наявністю зношених ділянок виробу (знос матеріалу по низу рукавів, краю бортів, кишеням). Обробні матеріали використовуються при заміні і маскуванні зношених місць і деталей, з їх допомогою виріб набуває нової форми і пропорції; поєднанням різних за кольором і фактурі матеріалів досягається новизна сприйняття виробу. Манжети, рукави, комір, планка, кокетка, хлястики, пати і інші деталі, виконані з нового матеріалу, дозволяють не лише приховати експлуатаційні дефекти, але у разі потреби змінити розміри виробу, надати йому сучасному вигляду
Ремонт пошкоджених ділянок (порізи, розриви, діри), виконують художнім штопанням, штукуванням, різними вставками (при порушень цілісності або значної міри зносу ділянок матеріалу) нитковим або клейовим способом. Вставку вирізують відповідно до напряму переплетення, ворсу, малюнка за
розміром пошкодженої ділянки деталі.
Клейовий метод ремонту застосовується при виконанні вставок і ліквідації розрізів і розривів у виробах з різних видів матеріалів. Для ремонту виробів з вовняних, напівшерстяних тканин і з формостійких трикотажних полотен застосовують клей БФ-6; виробів з натуральної і штучної шкіри - клей "Марс", МА-50; виробів з натуральної і штучної шкіри і замші, полівінілхлоридної плівки - клей ОК-2; виробів з матеріалів з гумовим покриттям, дубльованих поролоном, штучним хутром або іншим матеріалом,- клей ОК-2 і КП-2. Клейовий метод застосовують і при ремонті виробів з натурального хутра (клей ОК-2 і МА-50). Прямі розрізи ремонтують, склеюючи їх в стик. Розриви і діри обробляють, вклеюючи вставки в пошкоджену ділянку. При цьому з виворітного боку підкладають смужку або відрізок бавовняного матеріалу.
У виробах з штучної шкіри з полівінілхлоридним покриттям ушкодження лицьового шару покриття можна ремонтувати зварюванням за допомогою теплового ролика. Таким же способом ремонтують вироби з полівінілхлоридної плівки. Вироби при оновленні і ремонті обробляють в основному так само, як вироби з нових матеріалів. Залежно від характеру виконуваної роботи ремонтують і оновлюють вузли при частковому або повному їх розбиранні [8, с. 109]. Найбільш поширеними видами ремонту коміра є ремонт або заміна зношеного верхнього, у тому числі хутряного, коміра, а також зміна фасону коміра. Зношену стійку коміра замінюють новій з обробного матеріалу або близького до основного. Шов приточування настрочують. Зношений відліт і кінці коміра можна відновити, настрочивши бейку або окантувавши його тасьмою. Майже зникаючим видом робіт є ремонт зношеного згину стійки коміра, який полягає в штопанні або застроченні зношеної частини коміра при частковому або повному відпорюванні верхнього коміра. При значній мірі зносу верхній комір замінюють новим з обробного матеріалу. При зміні фасону коміра відпорюють верхній комір, підрізують нижній і верхній коміри відповідно до нової форми, після чого верхній і нижній коміри знову сполучають з виробом. При виготовленні нового коміра повністю відпорюють верхній і нижній коміри і обробляють новий комір
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Додаток 3.
Лабораторно- практична робота
Тема: підбір матеріалів відповідно тканинам виробу та їх властивостям для виконання ремонту окремих деталей виробів.
Послідовність виконання роботи:
1. Вивчити теоретичні відомості.
2. Підібрати зразки нових тканин для ремонту пошкоджених ділянок одягу, ознайомитися з особливостями зовнішнього вигляду лицьового та виворітного боків, їхньою будовою, обробкою, властивостями, призначенням.
3. Розглянути з естетичної точки зору відповідність нових та використаних тканин, їх експлуатаційні властивості.
4. 4. Досліджувані зразки з характеристикою занести в таблицю.
№ назва волокнистий перепле- обробка власти- призна- зразок естетична
тканин вміст теннявостічення тканини узгодженість
п/п

1. новий зразок
2. тканина виробу